ЗМІСТ
Інформацію
про помилки та недоліки функціювання Web-сайту, просимо присилати на
адресу: E-mail:o-kostopil@yandex.ru |
| O-KOSTOPIL - УКРАЇНЦІ РОСІЇ |
|
 Дорогії земляки!
Ми розміщуємо новини про життя українців з усього світу.
Надіємось на співпрацю.
 Надсилайте свою інформацію - ми постараємось розміщати її на наших сторінках:
Бажаємо всім щастя й успіхів !!!
|
Пекучий попіл
Голодомор, війна, ГУЛАГи,
Біда чорнобильська, нова…
Це все для неньки - бідолаги,
Але вона жива, жива…
Саме такими словами вірша камчатського поета Валерія Сергєєва розпочався в Петропавловську-Камчатському День пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років. Незважаючи на пронизливий вітер, сніг та хуртовину 22 листопада 2003 року в приміщенні українського класу школи №7 зібралися члени української громади, щоб схилити голови у жалобі в пам’ять про мільйони безневинно замучених голодом людей.
Тут, на Камчатській землі, українці вшанували пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання. Під величну музику “Літургії” С. Рахманінова, щемливо хапаючою за душу нотою, звучав голос Едіти Познякової:
Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Затамувавши подих, слухали присутні свідчення селян з книги Олександра Міщенка “Безкровна війна”, розповідь Ольги Гаврилової про жінку, що вбила одну свою дитину, щоб нагодувати інших. Цю історію вона почула від своєї матері, якій вдалося пережити цей страшний голод. Сцени смерті немовлят обпалювали і тепер крізь товщу десятиліть. То там, то там чулося тихе зітхання, зрадливе пошморгування, а далі – схлипування. З багатьох очей покотилися сльози після того, як маленька Юля Сидорик прочитала “Білу молитву братика” Антоніни Листопад:
Бозю! Що там у тебе в руці?!
Дай мені, Бозю, хоч соломинку,
Щоб не втонути в голодній ріці...
Голод. Походив він з косою по нашій Україні. 7 мільйонів українців лягло в могилу. Гарячим попелом лежать ці мільйони під ногами українського народу, пекучим попелом!
То був страшний навмисний голод!
…То був страшний навмисний злочин,
Такого ще земля не знала!
Закрили Україні очі.
І душу міцно зав’язали.”
Антоніна Листопад.
Важко було про це згадувати, але людський дух усе змагав і усе змагатиме до пізнання правди – правду про недавнє минуле має право, хоче почути український народ.
До 70-річчя Великого голоду вийшла книга “Злочин”, яку писали сотні українців, упорядкували в Австралії, друкували в Гонг-Конгу. Ідея створення цієї книги належить австралійському українцеві Петрові Кардашеві. Шкода, що подібної книжки ні українська література, ні українська публіцистика не дали.
У заключному слові вчителька історії Валентина Василівна Хворостяна зробила короткий порівняльний огляд подання матеріалів про голод 1932-33рр. у двох підручниках історії для 9-го класу: ”Історії СРСР” видання 80-х років минулого століття та “Історії Росії” видання 2002 року. Правда про жертви Великого голоду в Україні стає відома молодому поколінню із сучасних підручників історії.
Хочеться вірити, що незалежна демократична Україна, наріжним каменем якої є шанування гідності людини – це найкраща запорука того, що такі злодіяння, як Голодомор в Україні, ніколи більше не спіткають український народ.
Світлана КРИВУЦА
P.V.A http://kobza.com.ua/mailto:rendall@mail.kamchatka.ru
«Батьківщина”, 3!2 (34) -2004 |
 ПИШІТЬ НАМ
: |
|
|
|
|
|
Виступити на Форумі
>>>
|
|
|
