|
 “Якби ти знав, як много важить слово”
(Іван Франко)
Активісти нашої Громади жваво відгукнулися на пропозицію Мурманської Державної Обласної Універсальної Наукової бібліотеки прийняти участь в реалізації проекту "Открытая книга".
Цікавих, вартісних українських книжок маємо досить багато, хоча бібліотека наша ніколи не була упорядкованою через брак свого приміщення. Одначе, українські книги читаємо, обговорюємо, листуємося та знаємося навіть з письменниками в Україні, такими як Антоніна Листопад, Тетяна Домашенко, Василь Лизанчук, Калина Ватаманюк, Марія Влад, Володимир Бровченко, Лариса Брюховецька, Микола Жулинський, Ірина та Ігор Калинець, Іван Сльота, тощо. Відтак, нам було що залучити до книжкової експозиції і було чим пишатись.
Приємно і щемно було ще й від того, що ця подія співпала у часі з впровадженням в Україні Року Української книги. Адже 2007 рік саме і проголошений в Україні під таким гаслом. Щоправда, трохи розминулись з ювілеєм Великого Івана Франка, бо виставка розпочалась 14 січня і триватиме місяць.
Хотілося якомога всебічн¦ше і більш розлого показати наші книги, а з тим і засвідчити наш смак і наші уподобання в літературі. Виставку прикрашали портрети Тараса Шевченка, Івана Франка, Григорія Сковороди, Лесі Українки, а також відомі вислови цих наших літературних велетнів:
"Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє."
(Леся Українка)
"Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь."
(Тарас Шевченко)
"Ну що б, здавалося слова.
Слова та голос-більш нічого.
А серце б'ється-ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть між люди!"
(Т. Шевченко)
Голова НКАУ м. Мурманська та Мурманської області, Наталя Литвиненко - Орлова розповіла майже про кожну представлену на виставці книгу поокремці, або хоч про певний розділ виставки. Увагу присутніх привернули книги, які представляли той чи інший регіон України, скажімо такі, як: "Хто є хто на Хмельниччині", Київщині, Сумщині, книга. Львівщина., дуже стара книга .Визначні місця України., книжки "Ужгород", "Косів", "Люча", "Кам'янець - Подільський" та інші. Полицю духовної літератури представили такі книги, як "Біблія" (україномовна!), "Святий Київ", та "Історія української ікони" Історична книга займала також почесне місце, бо ми не обмежились підручником одного історика, а вважали за потрібне познайомити мурманців з такими істориками, як Михайло Грушевський, Іван Кріп'якевич, Орест Субтельний. Інформаційно - збагачена книга "Визначні діячі України минулих століть" також, як одна з яскравих сторінок нашої української історії в постатях важила на увагу і вартість для відвідувачів.
Альбом - екскурс про найпрестижніший ВУЗ України "Києво - Могилянська Академія" підштовхнув до розмови про те, що Україна - це не тільки горілка та сало, - це ще наш славетний Гетьманат і науковий поклад України, відтак розмова далі точилась про те, хто з найвідоміших українців закінчив цей ВНЗ. Цей момент розмови п¦дпав до телепоказу.
"Енциклопедія сучасної України", та "Універсали Гетьмана Богдана Хмельницького" - це книги якими можна бути зайнятою довго і не помічати швидкоплинності часу.
Приємною несподіванкою для всіх виявилося знайомство з такими виданнями, як "Українці Ямалу", "Українці Зеленого клину", Лелеки летять, авторки з російського Сургуту Тетяни Царенко (перепрошую в разі, коли трохи помилюсь з назвою, бо книги прочитані давно, але в цей час не під рукою, а саме на виставці)
Книга - меморіал "Голод - 33" була представлена окремо і при тому було наголошено, що цю книгу писали не історики, а прості люди і в тому її унікальність і Правдивість. Викликала інтерес і книга "Сандармох"
Класики і сучасники. "Кобзар" Т.Г. Шевченка, твори Лесі Українки, Стефаника, І. Франка, О. Кобилянської, Квітки Основ'яненка, Нечуя - Левицького, Михайла Стельмаха та багатьох Інших письменників. Були представлені збірки творів наших уславлених українських драматургів, Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича, а також книга про життєву долю і творчу вдачу теоретика українського національного театру Леся Курбаса та книга про Соломію Крушельницьку.
Книги сучасних українських письменників було представляти аж залюбки, бо багатьох знаю особисто, відтак і розповідати було надзвичайно приємно. Приємно було зазначити, що на твори відомої в Україні і в Світі письменниці - сучасниці, Ліни Костенко, керівником нашого співочого хору "Лелеки", Наталкою Мороз, написано декілька музичних творів. В дарунок бібліотеці ми запропонували одну з книг Олеся Гончара "Собор". Саме так, одну з двох, бо на виставці був представлений "Собор" виданий в Канаді і в Совєтському Союзі. При цьому я зазначила, що ця книга була видана по обидві боки залізного занавісу майже одночасно, і там і там мала величезний читацький успіх, але вірогідність полягає в тому, що читали її під різним кутом бачення і ментальності.
Дитячі книжки, - і казки і всілякі інші книжечки для дітей, дитячий журнал зі Львову "Світ дитини", книги з історії українського костюма та велика кількість книжок з царини етнографії, Українознавства і українського Родинознавства. Окрема полиця була для журнал¦в і книг з діаспори. Центром уваги була книга Петра Кардаша "Українці в Світі", а також такі журнали, як "Віра" (США), "Наше життя", (США), "Українка в Світі" (США).
Про історію видання журналу "Український огляд" говорили досить розлого, бо то є
саме те видання, яке окреслює уявлення про життя українців Росії.
Не минули ми увагою і такі видання, як "Розстріляне відродження", "Ув'язнені пісні України" Михайла Тевельова з Січеславщини, та спогади наших шістдесятників Василя Овсієнка та Михайла Гориня.
Альбоми з таблицями до вишивання, мистецькі збірки та книжки з рецептами українських національних страв приваблювали в першу чергу жінок, але і чоловіки не минали цих добре виданих друкованих матеріалів. Українські календарі, листівки, а також проспекти - каталоги, які яскраво репрезентують співочі та танцювальні колективи України, - все це гідно свідчить про те, що в нашій Громаді шанується все своє рідне, національне і про те, що про кожну книжку поокремці ми можемо говорити довго, розлого і з гордістю.
Бо читаємо дійсно - таки багато, що свідчить про просвітянський напрямок в роботі нашої Громади. Хор Української пісні "Лелеки" підготував і впровадив вдалий концерт для відвідувачів виставки, відтак наші гості були вдоволені під кожним оглядом і залишились в доброму настрої. Наша вдача цілковито передалася всім присутнім.
Приємно було мати справу з фахівцем бібліотеки Ольгою Вікторівною Федосєєвою.
Ця Пані дуже толерантна і глибоко інтелігентна людина.
Взагалі, Мурманська Обласна бібліотека, будь який її відділ, завжди радо співпрацює з нашою Громадою і тим переконливо доводить, що справжні культурні стосунки віддзеркалюють антифарисейську сутність по справжньому інтелігентних і мудрих людей.
Відкриття виставки було висвітлено місцевою газетою "Вечірній Мурманськ" Кореспондент цієї газети Пані Зоя Аристова залюбки дозволила нам користати фото, які вона зробила під час відкриття виставки і дала дозвіл на передрук її матеріалу, який додаю окремо. Місцеве телебачення також зробило гарний телесюжет з такої нагоди.
В телеефір потрапила саме моя розповідь про те, яка доля спіткала україномовне видання "Біблії", бо одне рукописне напрацювання перекладу І. Нечуя - Левицького та Пантелеймона Куліша згоріло, інше було признаним неканонічним, бо переклад був зроблений не з першоджерела, (тобто не з древньогебрейської, або давньогрецької мов), відтак аж втретє! Святе Письмо українською мовою побачило Світ. Бачте, якого жертовного труду було потрібно, аби Слово Бога дійшло до нас. Отже, так і хочеться сказати: - читайте "Біблію" рідною мовою, бо ж написано у Пророка:
-"Як багато, наприклад, різних мов є на світі, - і жадна з них не без значення!"
(Перше посл. Ап. Павло до Коринтян, 14 . 10), або, в тій же главі наголошує і заповідає Св. Павло:
-"Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду".
І все ж, було б невірним замовчувати той факт, що не всі книги, які хотілося б, ми виставили на огляд мурманцям. Дуже хотілося показати людям книгу "Злочин", книги з літопису про УПА, книги Івана Багряного, Уласа Самчука, журнал "Самостійна Україна" та ще цілу низку цікавих видань з України та діаспори, але всім дуже добре відомо, що після того може послідувати. Неповним найменшим відсотком можна міряти тих росіян, та й українців!!!, які готові до розмови, які налаштовані на діалог, бодай суперечливий!, аби в тій розмові добутись якоюсь хоч найменшою істиною. Переважна більшість росіян, особливо "нашенських" яничар, спрямовані тільки на те "вчення", що окреслено совєтськими "хронографами" та лжеісториками. Не хотять жодного діалогу, не бажають вивчати, міркувати, а тим паче ДОСЛІДЖУВАТИ! Вперто вірять в накреслене фарисеями і інших схиляють до тієї ж хибної думки, ЩО ТІЛЬКИ ТАК і не інакше. А шкода.
Час прямує вперед, а ми все ще десь борсаємося в тих будяках червоноголової совєтчини. Надія на молодь. На українську і російську також. Колись той діалог таки маі відбутись.
Перші паростки вже є не дивлячись ні на що.
З роком книги в Україні, дорогі співвітчизники! Хай цей рік плідно сприяє на розквіт рідного Слова, на повноправне життя української книжки на Вкраїнській землі!
Щиро - Наталя Литвиненко - Орлова, Голова НКАУ Мурманської Півночі Росії.
5 лютого, 2007 р. м. Мурманськ. |
Дорогії земляки!
Надсилайте свою інформацію - ми постараємось розміщати її
на наших сторінках:
ПИШІТЬ НАМ
: 
