|
 Про
ювілейний, П'ятий фестиваль Слобідської української
культури
У цей раз фестиваль Слобідської української культури був
ювілейним - п'ятим. Для української діаспори Воронезького краю він
став щорічним святом самобутніх традицій, що історично склалися в
південній частині області від Острогозська до Калача і Воробйовки.
24 грудня 2005 року в Розсоші в Клубі залізничників
зібралися учасники і гості форуму з міст Воронежа і Харкова, і
районів Воронезької області - Розсошанського, Острогозського,
Ольховатського, Кантемирiвського, Кам’янського, Лiскiнського і
Пiдгiрнянського.
У фойє Клубу розмістилася виставка майстрів
декоративно-прикладного мистецтва. А відкривала її експозиція
фотомайстра Олексія Дев’ятко із села Лізіновка Розсошанського
району. Тут - і дівчатка в народних костюмах і вінках з
польових квітів, і роз'їзд українських козаків, що гарцює на конях
по залитому сонцем лугу (костюми якимсь дивом збереглися в місцевому
Будинку культури), і звичайно ж, пасічник у брилі, смачні грона
винограду, зимове село на Слобожанщині...
В окремому залі представлені вишивка, в'язання, лозоплетіння,
вироби гончарів і скульптурів, бисероплетіння. На загальному тлі
виділяється колекція стародавньої слобожанської вишивки та
одягу, що довгі роки збирала і зберегла Ольга Івахненко з
села Марченковки Ольховатського району. А Любов Пивоварова і
Лілія Івасенко з Розсоші представили виставку ляльок у
народних костюмах. “Так вдягалися в нас, у Розсоші й в околишніх
селах”, - говорять майстрині, представляючи свої роботи. У
нинішньому році у виставці, щоправда, поза конкурсом, взяла участь
професійний скульптор, відома далеко за межами Воронезького краю,
Антоніна Толмачьова, “путівку в професію” якої дала
Україна.
Поруч - картини художників. Україна завжди славилася майстрами
пензля й у східній Слобожанщині співвітчизники, судячи з виставки,
зберігають і розвивають природний дарунок. Надія Радевська,
Василь Коліух, Олександр Попов, Олександр
Удовенко, Іван Квєткін і інші художники представили вінок
з історії і сьогодення слобідських українців воронезького краю. Тут
і втомлена жінка, на хвилину присіла відпочити від господарських
турбот, і кантемирівська церква, і берег Дону, і Григорій
Сковорода, що розмовляє із селянами.
Друга частина фестивалю розверталася на сцені. Ведучі концерної
програми Ганна Горлева та Григорій Коржов зачитали
вітання організаторам і учасникам фестивалю від голови Українського
Фонду культури Бориса Олійника. “Відродження і збереження
традицій, звичаїв наших дідів і прадідів, виховання любові до
рідного краю, його історії, звернення до духовних джерел наших
народів, до пісень, танцю, костюму - шляхетні цілі, що має ваш
форум, відомий далеко за межами Слобожанщини... Бажаю усім Вам,
дорогі побратими, козацького здоров'я, творчих сил. Від усієї душі
бажаю художнього довголіття фестивалю, що служить могутнім імпульсом
для розвитку україно-російських культурних зв'язків”, -
підкреслюється в напутті Бориса Ілліча. Вiтання також надiйшли вiд
директора Харкiвського обласного центру народної творчостi
В.I. Гальперинa, проректорa
iнституту декоративно-прикладного мистецтва (Санкт-Петербург)
Борисa Пономаренка, голови
Деснянської райдержадмiнiстрацiї мiста Києва
В.А. Лага та iнших.
Атмосфера залу відразу ж наповнилася теплою привітністю і,
начебто, сімейною гостинністю. Кожного виконавця вітали і
підтримували. Іноді від хвилювання хтось з співаків навіть забував
слова пісні - глядачі щиро співчували, допомагали, підбадьорювали.
Перед журі стояло нелегке завдання - виділити кращих, щоб вручити
іменні призи, засновані в пам'ять про земляків, зробивших значний
внесок у розвиток української і російської культур. А як це зробити,
коли в когось краще виконання, а хтось привіз на фестиваль давно
забуту пісню чи унікальний костюм, чи прилучає до рідної культури
дітей у далекому селі?! И все-таки...
Приз імені історика і письменника Миколи
Костомарова був одностайно присуджений ансамблю
“Донські зорі” зі стародавнього українського козачого
села Коротояк Острогозського району. У цій же номінації дипломантами
фестивалю стали хорові колективи “Добродєя” (місто
Розсош), “Терем” (місто Воронеж), “Воронцова
Русь” (селище Кам’янка), “Бондаряночка” (село
Бондарєво Кантемирівського району). Відзначено і дитячий колектив -
“Бабусині пісні” з Розсошанської школи №39.
Призами імені Євгена Плужника нагороджувалися дуети
й окремі солісти: Світлана Шапошник та Ганна Кушнир з
села Шапошниківки Ольховатського району, Василь Панків,
Олена Шевлякова і Раїса Полудень з Кам’янки, Надія
Липчанська з Харкова. Відзначені також юні виконавиці народних
пісень Катерина Кретова з Харкова й Оля Ларичєва з
Шапошниківки.
Кращі краєзнавчі роботи відзначені призами імені історика
Слобожанщини - Дмитра Багалея. Їх вручили розсошанцям
Вікторові Бєлікову і Тетяні Чалій. Художникам,
майстрам декоративно-прикладного мистецтва вручені призи імені
художників-братів Гончарових і Володимира
Цимбаліста. А приз глядачських симпатій дістався ансамблю
“Узори” з села Митрофанівка Кантемирівського району і
чоловічому вокальному тріо в складі Василя Панкова,
Валентина Склярова й Ігоря Касьянова з Кам’янки.
А головна нагорода фестивалю дісталася народному хору села Нова
Калитва Розсошанського району. На Воронежчині - це широко відомий
самодіяльний колектив. У 1992 році він представляв наш край у Києві
на фестивалі “Всі ми діти твої, Україна”. Постійний
учасник фестивалю Слобідської української культури в Розсоші. До
того ж, беззмінному художньому керівнику хору Миколі Басову в
день V фестивалю виповнилося 65 років.
Багато учасників фестивалю одержали пам'ятні подарунки, сувеніри,
відзначені дипломами. Важливо відзначити, що постійними
організаторами таких форумів виступає газета “Россошь”
на чолі з беззмінним редактором Віталієм Клiмовим. Звичайно,
вони б не могли відбутися без активної підтримки підприємця,
депутата Розсошанської районної ради Олександра Бабешка.
Допомогу в організації фестивалів здійснює Воронезька регіональна
громадська організація “Українське товариство “Перевесло”, з
нинішнього року підключилася до цієї справи і зареєстрована менш
року тому Національно-культурна автономія українців міста Воронежа.
Підтримку нинішньому фестивалю зробили також депутати Розсошанської
райради Володимир Сисюк, міськради Юрій Кухтін та
інші.
Нинішній фестиваль пройшов. Не тільки заради нагород з'їхалися на
нього люди. Головна мета - відродження і збереження самобутньої
культури Слобожанщини. Учасники домовилися обов'язково зустрітися і
на майбутній рік, а за відведений час - знайти і зустрітися з тими,
хто зберігає ті чи інші види народної творчості, і привезти на
фестиваль нові унікальні результати пошуків.
На світлинах: Герб міста
Розсоші. Батьківщина: Дон-Дніпро. Концерт на
V-му Фестивалі української Слобідської культури. Народні
українські костюми на ляльках роботи Лілії Івасенко та Любові
Півоварової. Фото автора.
Дмитро ДЕНИСЕНКО.
denisenko@kommuna.ru |
Дорогії земляки!
Надсилайте свою інформацію - ми постараємось розміщати її
на наших сторінках:
ПИШІТЬ НАМ
: 
