|
 Як у нас на “старий новий рік” співали традиційні колядки та пригощали варениками американського
дипломата-українця
Українські вечорниці на Уралі стали традицією. Вже напередодні
Нового року мені дзвонять наші земляки і цікавляться, чи будемо і
цього року відзначати це специфічне для Росії свято. „Будемо
обов’язково – відповідаю, - бо воно стало традицією і ввійшло
складовою частиною в програму “Обласного фестивалю
національних культур”. Не всі земляки мають можливість
приймати участь в наших щомісячних культурно-просвітницьких
зібраннях, але на „Вечорниці” приходять обов’язково. І треба
зазначити, що це свято має все більший резонанс, цього разу 3
телекомпанії знімали святкове дійство. Обласне телебачення обіцяє
найближчим часом показати концерт в повному обсязі, а це займе
більше 2-х годин. Зал не вміщував всіх бажаючих...
Мушу сказати, що все більшу увагу нам приділяють владні
структури. Про позитивну роль, яку грає у відродженні національних
культур області наш губернатор Едуард Россель, я вже писав не
один раз. І на цей раз на свято прийшли представники від влади. З
привітальним словом виступив заступник міністра культури області
Валерій Пластінін, якому імені Ради Української
національно-культурної автономії я вручив „Благодарственное письмо”
за підтримку української культури на Уралі.
Було дуже приємно коли українською мовою привітав нас Генеральний
Консул США Джон Степанчук, батько якого виїхав в Америку з
України ще у 30-ті роки. З ним ми познайомились і подружились ще
раніше – на консульському прийомі, який проводив Генеральний Консул
України в Тюмені Євген Левицький в честь Дня Незалежності
України в 2005 році. Вже після концерту гостинна Ніна
Гречана довго пригощала пана Степанчука українськими варениками,
хоч він вже спізнювався на другу заплановану зустріч (на
світлині).
Але повернемось до концерту. Важко підібрати слова, щоб передати
враження від того, що творилося на сцені і в залі. Весь час чулося:
„Браво! Біс!” У наших солістів сльози радості стояли на очах.
Непрофесійний колектив виступав краще багатьох професіоналів, бо
його учасники виступали не за гроші, максимально щиро, від всієї
душі. А з другої сторони були такі ж емоційно настроєні глядачі, які
насолоджувалися мелодіями свого дитинства. Традиційно виконувалося
багато колядок, часто вже забутих, але таких же змістовних і
мелодійних. Їх відродили наші майстри мистецтв – шановний Вадим
Косюк – заслужений діяч мистецтва РФ, лауреат премії губернатора
області, а також невтомна Ольга Голова
–керівник Фонду культури області, лауреат багатьох
конкурсів.
В тому, що наші художні колективи любительські, є, звичайно,
трохи лукавства, бо в своїй більшості учасники – випускники
музикальних училищ і вузів. Без сумніву, сьогодні професійним
колективом виглядає наш ансамбль „Дніпряни”. Він
признаний лідер серед національних художніх колективів Єкатеринбургу
і області. Його солісти – Люба Біла і Олександр
Щебетун – могли б дати сольні концерти на сценах любого
рівня, це дійсно талановиті люди. А для громового басу
Володимира Омельченка не потрібні мікрофони. Під окрики
„Браво!” він виконував українські музикальні гуморески. В хорі
„Світанок ” також багато професіоналів, чудові номери
виконують колишні солісти ансамблю Уральського воєнного округу
Микола Сергієнко і Олександр Сорокін.
Про свої враження від „Вечорниць” могла б розказати наш хороший
гість - киянка, яка вимушено проживає зараз в Єкатеринбурзі,
Світлана Пересунько. Вже давно вона доглядає за своєю хворою
сестрою, що проживає у нашому місті. Після концерту в її словах було
стільки подяки... Це вона раніше розказувала нам правду про
„оранжеві” події в Києві, в яких сама приймала участь... Вона –
колишній редактор київського видавництва „Дніпро” -
подарувала нам українську літературну класику. Було приємно, що і ми
змогли принести їй трохи радості ...
Вже за фуршетом мені прийшлося вручати Грамоти нашим активістам:
Федіру Циці, Ніні Гречаній, Фаїні Кернесюк, Лілії Даниловській,
Фаїні Заєць. Дуже теплими словами привітали наших січневих
ювілярів: Людмилу Лядську і Василя Савченка. Про цих
людей треба було б сказати багато теплих слів, яких вони
заслуговують. Кожному із них в похвальному документі я написав „...
за багаторічну працю на ниві збереження української культури на
Уралі”. Ще один похвальний лист я вручив вчительці української мови,
прекрасному знавцю сучасної поезії України Ользі Бородіній.
Давно мріяв про такий час, коли зможу вручити нашим
ветеранам хоч скромні сувеніри. В цей вечір мені це вдалося
зробити.
І, нарешті, треба сказати про те, що наша робота стала
значно ефективнішою завдяки моєму новому заступникові по
організаційній роботі - невтомній Наталці Царегородцевій, яка
переїхала жити в наше місто із Сургуту, де також була активісткою
місцевої української громади.
Гостям не хотілося розходитися, ще довго співали і танцювали.....
Думаю, що день 14-го січня 2006 року для багатьох уральських
українців запам’ятається на все життя.
На фото: Автор з хором «Світанок». Генконсул США в
Єкатеринбурзі Джон Степанчук їсть українські вареники.
Професор Стефан ПАНЯК,
голова Української національно-культурної автономії
м. Єкатеринбургу.
panjaks@rambler.ru
16.01.06 |
Дорогії земляки!
Надсилайте свою інформацію - ми постараємось розміщати її
на наших сторінках:
ПИШІТЬ НАМ
: 
