Свідчення очевидця з Березнівського району

         «Тридцяті роки – це колективне знищення народу. Мого батька вбили, а обставин вбивства ніхто не розслідував, невдовзі померли сестричка і мама. Пам’ятаю, що нестерпно хотілося їсти. Вижила, дякую дитбудинку, куди мене поселили.»

Борисенко Галина Тимофіївна 1926 р.н. *

с. Довжик Сумської області

Свідчення очевидця з Володимирецького району

         «Ми забули смак хліба, бо на ринку його буханець коштував 200 крб. Пам’ятаю поруч зі мною у другому класі сиділа дівчинка Галина. Бліда, мовчазна, опухла, вона так і померла за партою. Цей гіркий спогад буде зі мною завжди, поки живу.»

Муха Марія Самойлівна 1924 р.н. **

м. Новоград – Сіверськ Чернігівської області

Свідчення очевидців з Гощанського району

         «1932-1933 роки були врожайні, але приходили групи людей і забирали всі продукти харчування і у всіх. В одну хату зігнали всіх дітей з села, батьки яких повмирали від голоду. Було їх більше 40 осіб. І принесли їм в мішках негашене вапно. Діти думали, що то мука, їли і на ранок всі повмирали.»

Герак Галина Борисівна 1925 р.н. ***

с. Буб-Слобідка Гельмязівського району Черкаської обл.

         «У 1932 році в селі проводилася операція «Красна валка» по заготівлі с/г продукції. Забирали все, хто ховав щось жорстоко карали. Так вбили нашого батька. Голодували дуже. Сім’я батькового брата, де було 5 дітей, всі померли від голоду. В селі масово опухали і помирали. Одного хлопчика, який помер і лежав на узбіччі довго ніхто не забирав - хоронити було нікому.»

Гапончук Катерина Микитівна 1922 рн.н ****

с. Дейковка Зінківського району, Полтавської області

«Перше, що спливає на пам’ять в голодну зиму, що мене хотів один дядько забрати в торбу і з’їсти, він схопив мене за руку, але мій брат вирвав з рук цього чоловіка. В селі після голоду 1932-1933 р.р. людей майже не залишилось, куркулів засудили і повивозили, решта працездатних людей померло від голоду.»

Бортник Боліслава Донатівна 1925 р.н. *****

с.Покостівка Житомирської області

Свідчення очевидця з Демидівського району

«Наступав 1933 рік. У нас забрали все зерно, забрали коня, вивезли все з повідки, а тоді забрали ще й корову в колгосп. Люди вимирали сім’ями, не було такої хати в селі, де б не було померлих. Старі люди того часу говорили: Бог карає, бо стали глумитися над Богом, познімали хрести з церков, божі храми оскверняли, діти ростуть нехрещені - от Бог і карає.»

Аліксєєнко Анастасія Прокопівна 1925 р.н. ******

с.Кротовини Полтавської області

Свідчення очевидця з Дубенського району

         «У селі ходили загони по заготівлі продуктів і забирали все, що було в господарстві, висипали навіть з горщиків. Люди помирали кругом: на подвір’ї, на дорозі, на полі, зі школи не поверталися діти. Ми ходили по полях і шукали рослини.»

Козяр Марія Василівна 1924 р.н. *******

с. Рашівка Гадяцького району Полтавської області

Свідчення очевидця з Зарічненського району

         «Страшний нелюдський голод застав мене у п’ятирічному віці. Наша хата стояла неподалік кладовища і кожного дня везли на возах померлих людей з села покладених один на одного. Вимирали від голоду цілими сім’ями навіть нікому було копати яму і хоронили всіх в одній.»

Сачевчиц Павліна Євдокимівна 1928 р.н. ********

с.Ражів Макадівського району Київської області

Свідчення очевидця з Здолбунівського району

         «У період голоду мені було 8 років і я знаю що це таке. Все забрали «совєти», всі харчі, ні на які умовляння не піддавалися. Батько помер....Мати щоб прогодувати дітей дістала з горища стару телячу шкіру рубала її і варила. Молоде листя вишні присолене було пампушками, а цвіт акації - за вареники.»

Шолудько Марія Демидівна 1925 р.н. *********

с.Педоси Погребищенського району Вінницької області

Свідчення очевидця з Костопільського району

«Для нашої родини злигодні почалися восени 1932 року, коли створені радянською владою «комбіти» стали ходити від хати до хати, забираючи все: зерно, худобу, картоплю, насіння... Щоб вижити, люди ловили ворон, запікали в печі котів, собак. Але від такої їжі люди тяжко хворіли, а то й помирали.»

Осипчук Наталія Іванівна 1923 р.н.**********

с. Сохуженці Хмельницької області

Свідчення очевидців з Корецького району

         «Було мені 9 років коли розпочався голод, в сім’ї було четверо дітей. Спочатку від голоду померли батьки, а згодом і дві сестри. Щоб якось вижити ходив у поле рвав кропиву і конюшину і таке їли. Люди в селі падали і помирали просто на вулиці.»

 Городюк Григорій Дмитрович 1923 р.н. ***********

 с. Борисівка Новоград-Волинського р-н Хмельницької обл.

         «У батька було восьмеро дітей. Від безсилля та голоду померли четверо. Всі дуже хотіли їсти. Вночі ходили по полях і збирали колоски, адже в день за це нас били і забирали все. Люди щоб вижити їли котів, собак, жаб.»

Коспа Наталія Тихонівна 1927 р.н.  ************

с.Качанівка Охтирського району  Сумської області

Свідчення очевидців з Рівненського району

         «До нас у хату зайшли 5 чоловіків з револьверами забрали все зерно, борошно, картоплю, з скрині полотно, хустки, навіть горщики з печі. І почався страшний голод. Наша сім’я дожила до весни, різали на болоті молодий очерет і їли, видирали гнізда птахів. Вимерло в селі дуже багато людей.»

Наконечна Ольга Василівна 1927 р.н. *************

с. Горбачівка, Згурівського району Полтавської області

«Це була велика біда, приїздили і забирали усе, що було з харчів. Ми жили біля лісу, ходили і збирали равликів, варили їх і їли. Люди пухли від голоду, їх староста вивозив цілими хурами у велику яму, у день 5-6 возів з трупами.»

Сіроштан Олександр Володимирович 1927 р.н.**************

с.Володимирівка Вінницької області

Свідчення очевидця з Сарненського району

«У 1932 році батька прийшли й забрали і ми його більше ніколи не бачили. У нас забрали все: зерно, квасолю, горох, птицю. Мама посівне зерно сховала в торбинку і посадила на нього маленького братика, а вони його відкинули і забрали. Коли вже в хаті нічого було брати, то до нас приходили ще три рази і казали: „Ти ще не здохла із своїми виплодками».

Стельмах Тетяна Миколаївна 1928 р.н.**************

хутір Водяний Кіровоградської області

Свідчення очевидця з м.Острог

«Пам’ятаю, як люди лежали на дорогах мертві, трупи не було кому хоронити. Не було зовсім чого їсти, тому що забрали все зерно, кукурудзу, квасолю. Ми з братом ходили в колгосп полоти зілля. За це в день отримували 20 гр. муки. Крали колоски, сушили їх, мололи, змішували з листям дерев та пекли перепічки.»

Фружанська Ганна Семенівна 1923 р.н.****************

с.Остапє Полтавської області

Свідчення очевидця з м.Рівне

«Зі мною на одній парті сидів Гриша Салтиков. Дуже гарно вчився. Вчителі казали, що з нього буде велика людина чи вчений. Був дуже талановитий та розумний. Так його мати з’їла. Спочатку чоловіка, а потім і його. Прив’язала до стовпа, відрізала руку йому і гризла, а він проситься: «Мамо, не вбивайте мене, я Вас і з однією рукою буду хлібом годувати до самої смерті». Це чула його сестра, яка сказала: «Мамо, що ж Ви робите?». То потім вона втекла від неї. А мати потім збожеволіла.»

Зінченко Уляна Омелянівна 1919 р.н.*****************

с.Максівка Полтавської області

* Спогади записала соціальний працівник Кривець С.П., лютий 2008 р.

** Спогади записали працівники територіального центру, лютий 2008 р.

*** Спогади записала соціальний працівник Журавська В.В., лютий 2008

**** Спогади записала соціальний працівник Вінічук Л.П., лютий 2008 р.

***** Спогади записала соціальний працівник Іллюк М.Г. 05.02.2008 р.

****** Спогади записав член історичного гуртка Мартофляк І.В. 22.02.2008 р.

******* Спогади записала соціальний працівник Козяр С.Д., лютий 2008 р.

******** Спогади записала соціальний працівник Юшкевич О.П., лютий 2008 р.

********* Спогади записала соціальний працівник Коваленко М.М. лютий 2008 р.

********** Спогади записала вчитель історії Костопільського НВО „ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 – дитячий садок” Ковальчук О.П. 25.02.2008 р.

*********** Спогади записала соціальний працівник Федькевич Л.С.,  лютий 2008 р.

************Спогади записала соціальний працівник  Гонтар В.І., лютий 2008 р.

************* Спогади записали учні 9-в класу Клеванської ЗОШ № 2, лютий 2008 р.

************** Спогади записала дочка Сіроштана Олександра Володимировича Поліщук Л.О. 31.01.2008 р.

*************** Спогади записала працівник Сарненського історико-етнографічного музею Кравчук Х.А. 09.10.2007 р.

**************** Спогади записала соціальний працівник Денисюк В.П. 31.01.2008 р.

***************** Спогади записала соціальний працівник Коробка Д.П. 04.02.2008 р.

http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/1800.htm